Іван КАРАЧ. ВОЗИЛІВ РІДНИЙ МІЙ

Село Возилів Бучацького району Тернопільської області

ВОЗИЛІВ РІДНИЙ МІЙ

Моя ти батьківщино мила,
До тебе я на крилах лину.
Тебе кохаю я завжди,
Бо кращого місця не знайти.
Твої поля й ліси,
Каньйон Дністра чудовий,
І Долина, і Гора —
Рідна це моя земля.
Сьогодні я спішу до тебе,
Хоч час вже пізній,
Але в мене ніби крила
І я лечу.
Земле рідна, мила!
Я бачив Америку й Європу,
Але не проміняю ні на що тебе,
Ти в серці моєму довіку,
Ніколи не зраджу тебе.
Ти бачив все: і радість, і горе,
Але вистояв, не впав,
Хоча загинули герої.
Возилів, рідний край,
Тобі зичу я добра,
А душа рветься як струна.
Хай Господь Бог людям поможе
Вистояти в цей час важкий
І йти усміхненими у майбуття.
Хай над Возиловим сонце
Завжди сіяє,
Промінням землю рідну
Зігріває.
А Матір Божа береже від зла,
І просить в Сина свого,
Щасливої долі і добра.

Іван КАРАЧ.
с. Великий Ходачків Козівського району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №87 (15407) від 2 листопада 2012 року.

[Інф.: 02.12.2012. Оновл.: 02.12.2012]