ОНИСЬКІВ Михайло. СТЕПАН БУДНИЙ

Поет Степан Будний

Степан БУДНИЙ

(23.08.1933, м-ко Струсів Теребовлянського р-ну — 22.06.1958, м. Тернопіль, похований у Струсові)


СТЕПАН БУДНИЙ

Диптих

1

Відшуміла гроза понад краєм,
І веселка зійшла серед трав.
Біг поет до зеленого гаю,
Щоб спіймати її за рукав.
А в гаю, а в гаю біле диво:
Хороводи беріз молодих.
Він помітив чаклунку вродливу
Серед них, серед них, серед них.
Взяв за руку грайливу і вивів
Аж на річку, поблизу села,
Щоб вона на крутому обриві
По-дівочому мрійно росла.

2

Блакитні ранки увійшли в палату,
Лягли на рани квіти і слова:
— Ой сину, сину, — голосила мати, —
Невже мені за тебе доживать?
А він лежить, оперезаний бинтами,
До серця дмуть із небуття сніги.
Та встане він і спраглими вустами
Весняні поцілує береги!
Як боляче... Як радісно у світі!..
Спиває щастя й муки він сповна.
Його пісні — тривоги несповиті —
Злетілись, наче птиці, до вікна...

Михайло ОНИСЬКІВ.
м. Тернопіль.

Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994;
поет. збірник «Син землі», Львів, «Каменяр», 1997.

[Інф.: 07.08.2008. Оновл.: 30.09.2012]