КРИВОРОТЬКО Анатолій. ЗГАДКИ

  • Друк

Поет Степан Будний

Степан БУДНИЙ

(23.08.1933, м-ко Струсів Теребовлянського р-ну — 22.06.1958, м. Тернопіль, похований у Струсові)


ЗГАДКИ

Пам’яті Степана Будного

При вступі у життя солодке вабить нас:
Хто не радів омріяному взятку?
Але як вік вже вечором пригас,
Людина від живих жадає згадки.

Не важить їй солодке і гірке,
Бо на межі слугує інша міра.
І залишитись має не крихке,
А слово, що нетлінне, як і віра.

Із ним не позмагається граніт,
Який руйнують і вода, і вітер.
Лиш пам’ять уміщає цілий світ,
Саме безсмертя в неї — тільки витвір.

Слова з прилавків люди не беруть.
Вони не вимагають післяплати.
У них свою ми теж вкладаєм суть,
Своє єство, злиденне чи багате.

Скупитися на згадки людям гріх,
Адже людина кожна — неповторна.
Відхід у небуття чекає всіх
І шана чи забудькуватість чорна.

Від неї ми втрачаємо самі,
В непам’яті якусь частину губим,
Себе вступаєм смерті і пітьмі,
Віддавши їй шанованих і любих.

Могила не закінчує життя.
Воно триває і тривати буде,
Як образ і як дійсне відчуття,
Допоки інші пам’ятають люди.

Хто відійшов, у серце я візьму,
Немов земля у зорепаднім серпні.
Від нас залежить, скільки жить кому.
Безсмертя творять завжди люди смертні.

Анатолій КРИВОРОТЬКО.
м. Київ.

Джерело:
поет. збірник «Син землі», Львів, «Каменяр», 1997.

[Інф.: 07.08.2008. Оновл.: 30.09.2012]