ЖАБСЬКИЙ Олександр. ПАМ’ЯТІ СТЕПАНА БУДНОГО

Поет Степан Будний

Степан БУДНИЙ

(23.08.1933, м-ко Струсів Теребовлянського р-ну — 22.06.1958, м. Тернопіль, похований у Струсові)


ПАМ’ЯТІ СТЕПАНА БУДНОГО

Прийшли несподівані вісті...
Так відстані час поборов,
І давні літа променисті —
Веселі, чудові, барвисті —
Встають, оживаючи, знов.
Ось я, також друзі по школі,
А з нами і Будний Степан,
Розмови ведем в тихім колі
Про книги, про дружній наш стан.
Було, ми в м’яча часто грали
На спортмайдані малім
Та разом ще вірші писали
І часто ми їх «друкували»
У стінгазеті шкільній.
Директор Редько нас за все це
Любив і в нужді помагав,
І кожен із нас своє серце
Лиш справам шкільним віддавав.
Вставали над Струсовом весни,
Щаслива далека пора.
На річці лиш лід, було, скресне
І сонце заграє чудесне —
Радіє шкільна дітвора...
Отак ми зростали і вчились,
Прийдешні стрічаючи дні,
Та вдаль ті літа відкотились,
Лиш згадки лишились одні.
І Будного з нами немає,
Бо серце згоріло в піснях,
Та слово поета лунає,
І вічним вогнем зігріває,
І кличе на сонячний шлях.

Вроцлав — Струсів

Олександр ЖАБСЬКИЙ.

Джерело:
поет. збірник «Син землі», Львів, «Каменяр», 1997.

[Інф.: 07.08.2008. Оновл.: 30.09.2012]