ЧЕПУРКО Богдан. В КОХАНІМ КРАЮ, В КРАЮ БЕЗКРАЇМ

Зарваницький Духовний центр

В КОХАНІМ КРАЮ, В КРАЮ БЕЗКРАЇМ

Від Назарету до Зарваниці
євангелійна росте пшениця.
Колише вітер поміж рядками
золотоцвітними колосками.

Зернятко Боже все дужче й дужче
вростає в Слово Його видюще.
Над хлібний голод, тілесний холод —
вціляє в солод сердечний молот.

На перехрестях тисячолітннх —
розп'яті крила птиць перелітних.
Зрить Боже Око — безвічно суще —
нові племена незавидющі.

Цілющі віди, зарванські води
переливаються в народи.
Цілує цілість руки всевідних:
зціліть нам вроду полів безплідних!

Випрямить промінь людські бажання.
Розвиднять душу Божі ридання:
Свята Покрова Богородчанська
посіє радість в серцях селянських.

Ласкаві ризи покриють обрій.
Врожай небесний — нектар для добрих.
Кого Він любить, того й карає —
в коханім краю, в краю безкраїм.

Поет Богдан ЧЕПУРКО

Богдан ЧЕПУРКО.

Джерело:
поет. збірка «Подільська височина», Т., «Збруч» 1997.

[Інф.: 16.11.2009. Оновл.: 29.09.2012]