Берем’яни: Чепурко Богдан. Берем’яни

В’їзний знак у село Берем’яни Бучацького району Тернопільської області

Берем’яни

— Бери мене! — Беру!!! Здригаю горе —
Беременна вулканами, стоїш...
Передвигаю бункер в Чорногору,
Яка у небо встромлена, як ніж.
Розборонити, стати в оборону,
Боротися в борах, і у борні
Вознестися понад гору Червону —
Скажи мені, готова ти чи ні?
Крізь мокрі зарослі джерельце затріпоче,
Як пташеня, що рветься у політ.
Поміж горбами Стрипа — очі в очі —
Дністрові гляне через сотню літ.
І знов мені присняться Берем'яни —
Буремні і беременні життям.
Я засміюсь, і день такий настане .
Поміж буттям і, може, небуттям...
В перетині Баюри і Мухрейки,
Де хрест колись закопаний стояв,
Зійдемось ми стрічати козаченьків
І кинемось по той бік переправ.
І я візьму тебе, як Божий оберемок,
Що Піднебесну цвітом осінив,
В найглибший в нашім лісі закапелок,
В колючі терни і духмяні сни.
В бори і праліси... — Бери мене негайно,
Не дай татарам пити нашу кров!
І я беру — беру тебе, як Тайну,
Щоб смертю смерть народ наш поборов.

7.03.2005 р.

Поет Богдан Чепурко

Богдан Чепурко.

Джерело:
поет. збірка «Лірика», Л., «СПОЛОМ», 2009.

[Інф.: 31.10.2009. Оновл.: 16.01.2015]