Бариш: Неділенко Нестор. І освятиться кров’ю йорданська вода

Могила борцям за волю України в селі Бариш Бучацького району Тернопільської області

І освятиться кров’ю йорданська вода

19 січня 1947 року в селі Бариш
у нерівному бою з енкаведистами
героїчно загинули вояки УПА Калинюк і Гук

Смуток ліг на все село,
На сам Йордан вранці
Обступив гарнізон хату,
Де зійшлись повстанці.
А зійшлись вони.
Щоб подивитись
На людей села,
На криницю,
Як святиться
Джерельна вода
В кінці вулиці Завалля,
Куди йтимуть люди,
Йтимуть батько, сестри, брати,
Рідна матір буде.
Не діждались, почалося...
Показали хату
Запроданці ворогам
За підкупну плату.
Розпочався бій нерівний:
Десять на одного.
Тридцять чекістів,
Три повстанці
І більше нікого.
Видихались —
Не здавались
У завзятім бою.
Вискочили через стріху,
Щоб битись з «чумою».
Першим вбитий Калинюк —
Куля груди враз прошила.
Кривавий слід
На білий сніг
Рана залишила.
Другим Гук поліг —
Кулі з автомата
Зрешетили біле тіло.
Опустіла хата,
Бо третьому повстанцю
Із поміччю Бога
Простелилася до лісу
Щаслива дорога.
Тіла мертвих окупанти
Взяли до району.
Поглянути близьким, рідним
Не дали нікому.
Не дали і поховати,
Під лісом поклали.
Собаки трупи ті поїли,
Лиш кістки остались.
матері ішли
Й під покровом ночі
Кісточки збирали,
У селі ховали.
Любі діти,
Землі квіти,
Неньки України!
Ви в ній жили,
Їй служили,
Вас за неї вбили.
А де правда,
Справедливість,
Де Бог всемогучий?
Він все бачить,
Усе знає,
Бо він всевидючий.
Ні, невинну кров не змити,
Не затушувати.
За такий гріх карав Господь
І буде карати.

Нестор Неділенко.

Джерело:
г. «Нова доба», №15() від 14 квітня 1995 року.

[Інф.: 2007-2009. Оновл.: 15.01.2015]