КРИВОРОТЬКО Анатолій. ПІДГАЙЦІ
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Підгайці
ПІДГАЙЦІ
Як хліб, потятий на окрайці,
Чи на прилавці різний крам,
Лежать на пагорбі Підгайці,
Мов позабутий часом храм.
У міст і в селищ — різна доля,
Як у людей, в усі часи.
Їх пориває світлом воля
Жагою вічної краси.
Буває й так, що топче чобіт,
Чи ставить гусениці танк.
Де про красу в людини клопіт,
Коли панує окупант?
Будівлі теж проймають болі,
Не вистачає, часом, сил.
Але відродження поволі
З них забуття знімає пил.
І кров пульсує в стерплі пальці,
І чути вже тепло її.
Нехай сплюндровані Підгайці
Та в них попереду — гаї!
Анатолій КРИВОРОТЬКО.
м. Київ.
Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994 рік.
[Інф.: 03.08.2010. Оновл.: 15.09.2012]