Івачів Долішній: ТИМОЧКО Петро. НА ІВАЧІВСЬКОМУ ЦВИНТАРІ

НА ІВАЧІВСЬКОМУ ЦВИНТАРІ

Я бачив їх, як по землі ходили,
творили хліб насущний і красу, —
ми ж перед ними голови хилили
і чемно говорили: «Слава Йсу!..»

А нині я дивлюся на могили,
в котрі вони лягали завчасу,
бо чужаки висотували жили
і дерли з них грабіжницьку ясу.

Та й рідні здирці добре жерти вміли,
тож недарма немов осиротіле
село моє — дітей так мало в нім.

Зате щорік зростає гробовище,
поміж хрестами журно вітер свище,
а місто жде, коли ударить грім...

12.05.1991

Петро ТИМОЧКО.

Джерела:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994 рік;
поет. збірка «У стрімкім потоці часу та подій», Т., 1995.

[Інф.: 13.09.2012. Оновл.: 13.09.2012]