Білоскірка: СТОЦЬКИЙ Ярослав. “Згадалися торбини старенької Горпини...”

* * *

Згадалися торбини старенької Горпини1,
Що пахли грушами й серед зими,
Торбини з кольорових клаптиків тканини,
Що вона шила, щоб раділи ми, —

Малі хлопчиська з Білоскірки,
Що виростали на горбках села, —
І пам’ятали завжди хто ми й звідки,
Щоб пам’ять кольоровими торбинками жила...

А через дорогу від бабиної хати
Звивалась Гнізна до ямистих «Вил»2
І перед ними, в березі, ішла набрати
Старенька бабця воду із джерел.

Навколо них сизіла, мов туман,
Липка гончарна глина,
А берег, мов заквітчаний диван,
Й по ньому ніжно йшла бабця Горпина.

Шептала щось своє до джерела
Й цілющу воду пила із долонь,
А потім поверталась до села,
До хати на початку оболонь.

До лави, що спиралась на стіну
Сиділа тихо, втомлено й поважно
І думу відганяючи сумну,
Дивилася на світ цей неосяжно.

А потім брала голку і нитки
І світ цей витворяла на торбині
Немов мозаїку із дзеркала ріки
Щоб пам’ятав я все оце й донині.

І повертаючись сьогодні у минуле,
Що відлетіло стрімко, мов пташина,
Я вірю — кольори ми не забули
Торбинок пам’яті, що шила нам Горпина.

1.02.2000 р.

--------------------------------
1 Прізвисько Теклі Кобильник.
2 Назва відрізку річки Гнізни під Білоскіркою з південного боку.

Ярослав СТОЦЬКИЙ.

Джерело:
збірка поезій та історичний нарис «Білоскірки спалена сльоза».

[Інф.: 06.10.2009. Оновл.: 13.09.2012]