Василечко Микола. Гуманітарна «свиня» (усмішка)

Гуманітарна «свиня»

(усмішка)

Гуманітарна допомога
Не дивина уже для нас.
Але потрібна засторога:
Там речі — не найвищий клас.

І дід Павло зі Жнибородів
В “гуманітарці” теж купив
Такий костюм, що нині в моді:
Фасон у нього, індпошив.

Радіє дід і баба рада —
Такий костюм за копійки!
Аж глянь — на лацкані помада,
На рукаві — самі дірки.

Хотів на свято одягнути
Костюма цього дід Павло,
Себе на мить хоча б відчути
Паном на цілеє село.

Та марно все. Почав з костюма
Онучі дерти дід Павло
І про таке навіть не думав,
Щоб йому ще раз “повезло”.

Коли обмацував кишені —
Кількасот доларів знайшов.
Тримав їх довго він у жмені,
Допоки піт з чола зійшов.

Знов радий дід і баба рада,
Від щастя випили по сто...
(Та тут найкраща є порада:
Завчасно не радій ніхто).

Обоє мріями сповнились:
Купити що за гроші ці?
Треба до хати цукру, мила,
Борошна треба на млинці...

Тож на світанку, рано-вранці,
Зібрався в Бучач дід, у банк,
Щоб долари на гривні наші
Там обміняти. “Який шанс!

Які ж ми будемо щасливі,
Як гарно далі будем жить...”
Долари ж ті були фальшиві.
Діда Павла схопили вмить.

Давав пояснень він багато,
Приїхав з міста ледь живим.
Хотів зробити собі свято,
Та клопіт має поміж тим.

Як повернувся вже додому,
До баби каже: “Ти мовчи!
І не кажи — чуєш! — нікому,
Як цей костюм мене провчив”.

Баба стерпіти ж не зуміла —
Біду повідала кумі.
А та новину розповіла
Усім кумасям у селі.

Пішла між люди та пригода,
Хто кепкував з діда, хто ні.
Та ця подія в Жнибородах
Донині бачиться мені.

Автор і редактор сайту Микола Василечко

Микола Василечко.
с. Жнибороди Бучацького району.

Джерело:
г. «Нова доба», № 32(???) від 14 серпня 1998 року.

[Інф.: 2007. Оновл.: 05.07.2015]