Федчишин Ігор. Солдат

Майдан. Київ. Собака з табличкою: «Кусаюся, коли б’ять. Гавкаю, коли брешуть». 14 січня 2014 року

Солдат

Тепер Солдат не покидав Майдан —
колись щодня отут збиралось віче
і, де ті квіти й поминальні свічі,
з господарем вітали громадян.
Малим щеням той взяв його собі,
виховував суворо та з любов’ю,
сам через вік вже не пашів здоров’ям,
але собаку доглядав як слід.
Солдатом пса назвав (неабияк!),
і коли гімн співали на Майдані —
на задні лапи той ставав старанно
і завмирав, як на посту вояк.
Отак від грудня вдвох вони отут
співали гімни і молились Богу,
мокли під снігом і змерзали в ноги
та захищали гідності редут.
Кривавий лютий розірвав тандем —
підступний снайпер вцілив його друга
й тепер Солдат, сховавши біль і тугу,
на цім посту залишився один.
І він дививсь, що робиться навкруг,
на фото друга в оберемку квітів,
навитяжку стояв, як з бронзи литий,
солдат майдану, найвірніший друг.

Ігор Федчишин

Ігор Федчишин.с м. Хоростків Гусятинського району.

Джерело:
«Говорить Майдан» // Збірка революційної поезії. «Чорнильна хвиля»: 2014. — 224 с.

[Інф.: 05.11.2014. Оновл.: 05.11.2014]