Ковалівська Галина. Крик душі

  • Друк

Меморіал на місці загибелі Ігоря Костенка на вул. Інститутській у Києві

А душу не убили

Пам’яті Ігоря Костенка

— Ігорку, Ігорчику, сину,
За що? Підкажи нам усім.
— За землю, мій тату, єдину,
Яку я всім серцем лелів.

— Ігорку, Ігорчику, сину,
За що? Ти матусі скажи.
— Матусю, не плач, я вже лину
До Бога любов донести.

— Ігорку, Ігорчику, брате,
За що? Я ж сестричка тобі.
— Я мусив, рідненька вмирати,
Щоб волю здобути тобі.

— Ігорку, Ігорчику, внучку,
За що? — ти ж надію убив?
— Любенька бабусю, гордися,
Я з Богом у серці по зову Вкраїни вчинив.

— Ігорку, Ігорчику, друже,
Чому? Таємницю відкрий!
— Пробачте, любіть, пам’ятайте,
Не зміг залишитись живий.

Галина Ковалівська.
с. Зубрець Бучацького району.

Джерело:
г. «Нова доба», №9(8579) від 28 лютого 2014 року.

[Інф.: 01.09.2014. Оновл.: 01.09.2014]