Рубаха Ольга. Гордімося синами

Майдан. Київ. Похорон Михайла Жизневського. 26 січня 2014 року

Гордімося синами

— Пусти мене, моя мати,
Йти свободу здобувати.
— Ой, не пущу тебе, сину,
Помирати за Вкраїну.
Маю тебе я одного
Та й хлопчика золотого.
Не послухав хлопець матір,
Пішов волю здобувати.
Вражі кулі налетіли
І синочка підкосили.
Коли хлопець відійшов,
Матері приснився сон:
Беркут стрімко налітає
І дитя її вбиває.
…А на завтра сповіщають,
Що синочка спроводжають.
Чорні стрічки, чорні хмари…
Нема на вас, кати, кари!
Був хлопчина молоденький,
Для матусі дорогенький.
Та й загинув за Вкраїну,
Лишив маму і дівчину.
А дівчині й не зізнався,
Що у неї закохався.
…Ми героїв пам’ятаймо
І свободу здобуваймо.
На могили носім квіти,
Бо за нас померли діти.
Душі їх десь там, над нами,
Витираймо сльози мамі.
Витираймо сльози мамі
І гордімося синами.

Ольга Рубаха.
с. Клебанівка Підволочиського району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №22 (15550) від 21 березня 2014 року.

[Інф.: 17.08.2014. Оновл.: 17.08.2014]