Когут Марія. Завжди пам’ятай, як любив тебе татко…

Майдан. Київ. Вулиця Інститутська. Зліва — львівська медсестра Марія Матвіїв. 20 січня 2014 року

«Завжди пам’ятай, як любив тебе татко…»

Важко нині на душі всім українцям. Переглядала якось теленовини, побачила, як медпрацівниця розповідала, що одному майданівцю робили операцію в польових умовах без анестезії. Замість неї була фотографія його дитини, на яку він дивився. Тільки уявила цю картину — і серце стиснулося від болю. Невже влада не розуміє, що за кожну пролиту краплину крові доведеться відповісти? Якщо не перед нами, то перед Богом.

Побачене вилилося у віршовані рядки, якими хочу поділитися з іншими небайдужими читачами. Сподіваюся, що Бог почує наші молитви, і ми переживемо цей страшний для України час.

Я дивлюся на тебе, моє янголятко,
Але це лише фото в моїм телефоні.
Ти ж завжди пам’ятай, як любив тебе татко…
Може, завтра загину в ворожім полоні.

Знаєш, люба дитинко, я не знав, що так буде.
Але вже наболіло, сил немає терпіти…
Ми — не бидло! Ми всі — українці! Ми — люди!
Хай нам Бог допоможе це все пережити.

Всі думки переплутались з болю й образи.
І рятує життя моє лікар, як може.
Але я не шкодую, ні! Жодного разу!
Обливають лиш серце кривавії сльози.

Лиш тебе ще побачить бодай би разочок,
Чути сміх твій і вигук, що вернувсь я додому…
Я душею з тобою, думками — з народом.
Хай подасть Бог Майдану святу перемогу!

Марія Когут.
с. Мартинівка Бучацького району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №17 (15545) від 5 березня 2014 року.

[Інф.: 20.06.2014. Оновл.: 20.06.2014]