БЕЗКОРОВАЙНИЙ Гордій. БОРИСОВІ ЩАВУРСЬКОМУ

Поет, літературознавець, редактор Борис Богданович ЩАВУРСЬКИЙ

ЩАВУРСЬКИЙ Борис Богданович
поет, літературознавець, редактор
(03.10.1963, с. Кип’ячка Тернопільського району)

БОРИСОВІ ЩАВУРСЬКОМУ

В загумінках найгіршої
              з досі відомих частин
чи то суші, чи неба,
              пожовклого, наче писемність
розпорошених орд,
              ми навпомац рушаємо в темінь,
бо земля не приймає.
              Бо внаслідок різних густин
речовини душі і сполук,
              що утворюють морок.
осягаєм лишень поверхові
              поверхні не-світла.
Наші душі — легкі.
              І тому-то вони, наче титла.
завше над головою
              важкої кирилиці, поруч
із якою, Борисе, все,
              сказане нами, втрачає
цноту вічности Й хіть
              до продовження роду й числа.
Не видужує той, хто,
              одужання ради, заслаб.
Так і ми — махлярі —
              задля світла у ніч вирушаєм.
Світ у полоні калік.
              Поторочі — одесну й ошую.
Сонце кволо бринить,
              як метелик на вістрі пожеж.
Ти себе не спотворив.
              Ти, як можеш, себе бережеш —
Береженого Бог береже.
              І диявол пильнує...

Поет Гордій БЕЗКОРОВАЙНИЙ

Гордій БЕЗКОРОВАЙНИЙ.

Джерело:
г. «Тернопіль вечірній», №50(490) від 15 липня 1995 року.

[Інф.: 17.09.2013. Оновл.: 17.09.2013]