ПЕТРУК-ПОПИК Георгій. ВАСИЛЕВА КАЛИНА
- Деталі
- Категорія: Вірші-присвяти Василеві Ярмушу
ЯРМУШ Василь Ількович
поет, працівник культури
(15.09.1940, с. Острів, нині Тернопільського району — 22.09.1976, там само)
ВАСИЛЕВА КАЛИНА
Пам’яті Василя Ярмуша
Я мовчу під вікном Василевої хати.
І калина мовчить біля серця мого.
Каже мати: «Любив тут Василько стояти
Восени, як жарів між листками вогонь.
Ще ходив навесні він до білого цвіту
І чекав з надвечір’я свого журавля.
Тут ховався під кущ від пекучого літа.
Взимку струшував сніг, щоб не гнулось гілля.
Він калину кохав, наче неньку, — до болю.
І родила вона найрясніше в селі».
А сьогодні стоїть, як поетова доля,
Закипаючи кров’ю на рідній землі.
Відлітають пташки позолоченим клином,
Залишаючи пісню, мов слід, угорі.
Тане погляд в сльозі, що згоряє над сином.
Палахкоче життя під вікном у дворі.
1977
Георгій ПЕТРУК-ПОПИК.
Джерело:
збірка поезій «Думаю вголос», К., «Радянський письменник» 1990.
[Інф.: 13.09.2013. Оновл.: 13.09.2013]